Обращение к деятелям культуры России и российским писателям, поддержавшим оккупацию Украины
На землю Украины пришел агрессор – российская армия. Путин врет, делая вид, что ее там нет. Приезжайте – увидите сами.
Путин попрал международное право: он осуществляет аннексию территории независимого государства.
Вы рукоплещете Путину.
Вас не смущает то, что точно так же в 1938 году в Германии рукоплескали Гитлеру? Миллионам немцев нравилось, как их фюрер «защищает» соотечественников в Австрии и Чехословакии.
Вас не смущает то, что агрессивную политику вашего государства осуждают ВСЕ страны мира?
Вас не смущает бесстыдная ложь путинской пропаганды?
О лжи:
1. Евромайдан – это не «фашиствующие молодчики»; это миллионы украиноязычных и русскоязычних граждан Украины, восставших против диктатуры и коррупции во имя европейских ценностей – демократии, законности, прав человека;
2. Никакого «вооруженного захвата власти» в Украине не произошло: Янукович, на совести которого больше сотни человеческих жизней, с позором сбежал из страны, и вполне легитимный Верховный Совет конституционным большинством избрал новое правительство (в конце концов – это наше дело, как нам менять свою власть);
3. «Преследования» и «ущемления» прав русскоязычных в Украине – нет;
Конституция и законодательство Украины защищают все языки и все культуры в нашей стране; даже у профессиональных путинских пропагандистов нет фактов «преследования», есть только выморочная ложь;
4. Крымский «референдум» не имеет ничего общего со свободным волеиз»явлением крымчан: мало того, что он противоречит Конституции Автономной Республики Крым и Конституции Украины, – проводить его будут под прицелом автоматов российских солдат.
Вы напрасно думаете, что оккупация – это путь к взаимопониманию наших стран и наших народов.
Ваши «заботы» об «общей истории», «общих корнях» и «духовных истоках» – это старая, как мир, риторика империи, тоскующей об утраченном величии и делающей вид, что она «освобождает» и «защищает» кого-то.
Все это всегда плохо заканчивалось. Не получилось когда-то у российских царей с Польщей и Финляндией. Не получилось у Гитлера. Не получилось у советских генсеков (Венгрия, Чехословакия, Афганистан…).
Не получится и с Украиной, не сомневайтесь.
Поэтому – оставьте нас в покое. Мы сами с собой разберемся.
Мы знаем, что далеко не все в России думают так, как вы. Что есть Россия Герцена и Сахарова. Именно с такой – свободной от великодержавного синдрома – Россией и связаны наши надежды на мир и взаимопонимание.
И последнее: поддержав оккупацию Украины, вы лишили себя морального права ступать на украинскую землю.
Источник: http://blogs.pravda.com.ua/authors/haran/532362daaa496/
Дата публикации на источнике: 14.03.2014.
Автор: Алексей Гарань
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
у спраВІ за конституційними поданнями виконуючого обов’язки Президента України, Голови Верховної Ради України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим «Про проведення загальнокримського референдуму»
(справа про проведення місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим)
м. Київ
Справа №1-13/2014
14 березня 2014 року
№ 2-рп/20 14
Конституційний Суд України у складі суддів:
розглянув на пленарному засіданні справу за конституційними поданнями виконуючого обов’язки Президента У країни, Голови Верховної Ради України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим «Про проведення загальнокримського референдуму» від 6 березня 2014 р., №1702-6/14 (газета «КРЬІмские известия», 2014 рік, 7 березня).
Приводом для розгляду справи згідно зі статтями 39, 40, 79 Закону України «Про Конституційний Суд України» стали конституційні подання виконуючого обов’язки Президента України, Голови Верховної Ради України та Уповноваженого Верховної Ради У країни з прав людини.
Підставою для розгляду справи відповідно до статті 71 Закону У країни «Про Конституційний Суд України» є твердження суб’єктів права на конституційне подання про неконституційність Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим «Про проведення загальнокримського референдуму» від 6 березня 2014 року № 1702-6/14.
Заслухавши суддів-доповідачів Стецюка П.Б., Тупицького О.М. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України устаноВив:
1. Верховна Рада Автономної Республіки Крим Постановою «Про проведення загальнокримського референдуму» від 6 березня 2014 року № 1702-6/14 (далі — Постанова) постановила:
,,1) Ви за возз’єднання Криму з Росією на правах суб’єкта Російської Федерації?
2) Ви за відновлення дії Конституції Республіки Крим 1992 року і за статус Криму як частини України?»;
У Постанові також визначено, що питання, яке дістало більшість ГОЛОСІВ, вважається таким, що висловлює пряме волевиявлення населення Криму, та доручено Комісії Автономної Республіки Крим із проведення загальнокримського референдуму організувати роботу щодо забезпечення проведення референдуму відповідно до вказаного тимчасового положення, а Раді міністрів Автономної Республіки Крим — організувати фінансове, матеріально-технічне та інше забезпечення проведення загальнокримського референдуму.
2. Суб’єкт права на конституційне подання — виконуючий обов’язки Президента України, Голова Верховної Ради України — відповідно до статті 112, частини другої статті 137 Конституції України Указом Президента України від 7 березня 2014 року N2 261 «Про зупинення дії Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 6 березня 2014 року № 1702-6/14 «Про проведення загальнокримського референдуму» зупинив дію Постанови і одночасно звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо її відповідності Конституції У країни (конституційності). На думку автора клопотання, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, ухваливши Постанову, порушила конституційні принципи реалізації державного сувереНІтету У країни, засади конституційного ладу, територіальної організації та здійснення державної влади в Україні. Як вважає суб’ єкт права на конституційне подання, Постанова не відповідає статтям 2, 5, 8, 13, 73, 75, пунктам 2, 3 частини першої статті 85, статті 91, пунктам 13, 20 частини першої статті 92, статтям 132 — 138 Конституції України, частинам першій, третій статті 1, пункту 7 частини першої статті 18, статті 26 Конституції Автономної Республіки Крим, статтям 1, 9, 1 О Закону України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим».
Суб’єкт права на конституційне подання — Уповноважений Верховної Ради України з прав людини — звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати Постанову такою, що не відповідає статті 73, пункту 2 статті 85, статтям 137, 138 Конституції України, і зазначив, що вирішення питання про зміну території У країни має здійснюватися на всеукраїнському референдумі.
3. Ухвалою Другої колегії суддів Конституційного Суду України вІД 11 березня 2014 року конституційні провадження у справах за конституційними поданнями виконуючого обов’язки Президента У країни, Голови Верховної Ради У країни та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови об’ єднано в одне конституційне провадження.
4. Вирішуючи порушеНІ в конституційних поданнях питання, Конституційний Суд України виходить з такого.
4.1. Конституцією України проголошено, що сувереНІтет України поширюється на всю 11 теРИТОРІЮ; складовою державного сувереНІтету є цілісність і недоторканність території України в межах існуючих кордонів; захист суверенітету і територіальної цілісності У країни є найважливішою функцією держави, справою всього У країнського народу (стаття 2, частина перша статті 17 Конституції України).
Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та ІНШІ нормативно-правоВ1 акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).
Територіальний устрій України, правовий режим державного кордону визначаються виключно законами України (пункти 13, 18 частини першої статті 92 Конституції України).
4.2. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування; право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами; ніхто не може узурпувати державну владу (стаття 5 Основного Закону України).
Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії; громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах (частина перша статті 38, стаття 69 Конституції України). Право громадян на участь у референдумі є їхнім невід’ємним конституційним правом. На всеукраїнський референдум виносяться питання загальнодержавного значення, тобто вирішення яких впливає на долю всього Українського народу — громадян України всіх національностей. На місцевий референдум можуть виноситися виключно питання, віднесені до відання оргаюв МІсцевого самоврядування територіальної одиниці.
відповідної аДМІНІстративно-4.3. Згідно зі статтею 132 Конституції України територіальний устрій України rрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. Зазначені конституційні принципи організації теРИТОРІального устрою обумовлені формою державного устрою У країни як унітарної держави.
Конституційний Суд У країни у Рішенні від 13 липня 2001 року NQ ll-рп/2001 (справа про адміністративно-територіальний устрій) установив, що адміністративно-територіальна одиниця — це компактна частина єдиної території У країни, що є просторовою основою для організації і діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Систему адміністративно-територіального устрою У країни складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села (частина перша статті 133 Конституції України). Відповідно до частини другої статті 133 Основного Закону України Автономна Республіка Крим та місто Севастополь входять до складу України як окремі суб’єкти адміністративно-територіального устрою У країни. Місто Севастополь не входить до складу Автономної Республіки Крим, має спеціальний статус, який визначається законом України.
Конституційний Суд України наголошує, що принципи ЦІЛІСНОСТІ І недоторканності території України в межах існуючого кордону, поширення суверенітету України на всю ії територію встановлені Конституцією України. Звуження меж існуючого кордону України, виведення будь-якого суб’єкта аДМІНІстративно-теРИТОРІального устрою України з 11 складу, ЗМІНа конституційно закріпленого статусу аДМІНІстративно-територіальної одиниці, зокрема Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, як невід’ ємної складової частини У країни шляхом проведення місцевого референдуму суперечать зазначеним конституційним принципам.
4.4. ПИтання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом (стаття 73 Конституції України). Призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених вказаною статтею Конституції України, належить до повноважень Верховної Ради України (пункт 2 частини першої статті 85 Основного Закону України). Організація і порядок проведення виборів і референдумів визначаються виключно законами України (пункт 20 частини першої статті 92 Конституції України). Автономна Республіка Крим є невід’ ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання (стаття 134 Конституції України). Перелік питань, які належать до відання Автономної Республіки Крим, та питань, з яких вона здійснює нормативне регулювання, встановлений статтями 137, 138 Конституції України.
Конституційний статус Автономної Республіки Крим узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування, ратифікованою Законом України від 15 липня 1997 року N!! 452/97-ВР, за якою головні повноваження і функції місцевої влади визначаються конституцією або законом; місцева влада в межах закону має повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери її компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу (пункти 1, 2 статті 4).
4.5. Згідно з Конституцією України до відання Автономної Республіки Крим належить організація та проведення місцевих референдумів (пункт 2 частини першої статті 138) у порядку, визначеному законом України (пункт 20 частини першої статті 92).
Нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно до Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів У країни та на Їх виконання (частина друга статті 135 Основного Закону України).
Конституційний Суд України вважає, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, ухваливши Постанову, якою передбачено ходження до складу Російської Федерації як її суб’єкта, звернення до Президента Російської Федерації та до Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації про початок процедури входження до складу Російської Федерації як суб’єкта Російської Федерації, винесення на референдум зазначених питань, порушила конституційний принцип теРИТОРІаЛЬНО1 ЦІЛІсносТІ України та вийшла за межі своїх повноважень, а отже, Постанова не відповідає статтям 1, 2, 5, 8, частині другій статті 19, статті 73, пункту 3 частини першої статті 85, пунктам 13, 18, 20 частини першої статті 92, статтям 132, 133, 134, 135, 137, 138 Конституції України.
Постанова також суперечить основоположним принципам суверенності та теРИТОР1альнО1 Ц1ЛІСНОСТІ держави, закладеним у М1жнародно-правових актах, зокрема принципу взаємної поваги до суверенної рівності кожної держави, що включає політичну незалежність, можливість зміни кордонів відповідно до міжнародного права мирним шляхом і за домовленістю.
Внаслідок дії зазначених принципів держави-учасниці повинні утримуватися від порушення територіальної ЦІЛІсносТІ чи ПОЛІтичнО1 незалежносТІ будь-якої держави шляхом застосування сили чи погрози силою або в інший спосіб, несумісний із цілями Організації Об’єднаних Націй, а також від дій, що спрямовані проти територіальної цілісності чи єдності будь-якої держави-учасниці (Статут Організації Об’єднаних Націй, Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 року, Рамкова конвенція про захист національних меншин 1995 року).
5. Постановою утворено Комісію Автономної Республіки Крим з проведення загальнокримського референдуму. Тимчасовим положенням про республіканський (місцевий) референдум в Автономній Республіці Крим передбачено створення територіальних та дільничних комісій з підготовки та проведення референдуму.
Згідно з Постановою Рада М1Н1СТР1В Автономної Республіки Крим оргаН1ЗОВУЄ фінансове, матеР1ально-теХН1чне та 1Нше забезпечення проведення загальнокримського референдуму. У зв’язку з тим, що Постанова суперечить Конституції України, та відповідно до частини другої статті 81 Закону України «Про Конституційний Суд України» діяльність всіх органів, створених для проведення цього референдуму, та фінансування заходів щодо проведення референдуму повинні бути припинені, а бюлетені та агітаційні матеРІаЛИ — знищеНІ.
Таким чином, на підставі матеРІаЛІВ справи Конституційний Суд України дійшов висновку, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, прийнявши Постанову «Про проведення загальнокримського референдуму» від 6 березня 2014 року № 1702-6/14, порушила Конституцію України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 51, 61, 63, 65, 67, 69, 70, 73, 78, 79, 81 Закону України «Про Конституційний Суд України», Конституційний Суд України
вирІшив:
1. Визнати такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), Постанову Верховної Ради Автономної Республіки Крим «Про проведення загальнокримського референдуму» від 6 березня 2014 року № 702-6/14.
2. Постанова Верховної Ради Автономної Республіки Крим «Про проведення загальнокримського референдуму» від 6 березня 2014 року № 1702-6/14, визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
3. Припинити діяльність Комісії Автономної Республіки Крим із проведення загальнокримського референдуму, територіальних та дільничних комісій, створених для проведення цього референдуму.
4. Раді МІНІСТРІВ Автономної Республіки Крим припинити фінансування заходів щодо проведення референдуму, забезпечити знищення бюлетенів, агітаційних матеріалів.
5. Рішення Конституційного Суду України є обовязковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Рішення Конституційного Суду України ПІдлягає опублікуванню у «Віснику Конституційного Суду України» та в інших офіційних виданнях України.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
Источник: http://www.ccu.gov.ua/doccatalog/document?id=242321
Дата публикации на источнике: 14.03.2014
Указ Президента України
Про зупинення дії Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 11 березня 2014 року № 1727-6/14 «Про Декларацію про незалежність Автономної Республіки Крим і міста Севастополя»
Верховна Рада Автономної Республіки Крим 11 березня 2014 року прийняла Постанову № 1727-6/14 «Про Декларацію про незалежність Автономної Республіки Крим і міста Севастополя».
Названою Постановою Верховна Рада Автономної Республіки Крим затвердила Декларацію про незалежність Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, за якою «у разі якщо в результаті прямого волевиявлення народів Криму, що має відбутися 16 березня 2014 року, буде ухвалене рішення про входження Криму, включаючи Автономну Республіку Крим і місто Севастополь, до складу Росії, Крим після референдуму буде оголошений незалежною й суверенною державою з республіканською формою правління», «Республіка Крим як незалежна й суверенна держава у разі відповідних результатів референдуму звернеться до Російської Федерації із пропозицією про прийняття Республіки Крим на основі відповідного міждержавного договору до складу Російської Федерації як новий суб’єкт Російської Федерації».
Наведені положення нормативно-правового акта Верховної Ради Автономної Республіки Крим не відповідають Конституції України, якою встановлено, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною (стаття 2); Автономна Республіка Крим та місто Севастополь входять до складу України як її адміністративно-територіальні одиниці (стаття 133); територіальний устрій України грунтується на засадах єдності та цілісності державної території (стаття 132); Автономна Республіка Крим є невід’ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання (стаття 134); питання про зміну території України вирішується виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України (стаття 73, пункт 2 частини першої статті 85).
Положення зазначеного нормативно-правового акта Верховної Ради Автономної Республіки Крим не відповідають і Конституції Автономної Республіки Крим, затвердженій Законом України від 23 грудня 1998 року № 350-XIV, за якою Автономна Республіка Крим є невід’ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання; Верховна Рада Автономної Республіки Крим здійснює повноваження в межах своєї компетенції і вирішує питання, віднесені Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим і законами України до відання Автономної Республіки Крим (частини перша і третя статті 1, частина перша статті 26); правовою основою статусу і повноважень Автономної Республіки Крим, Верховної Ради Автономної Республіки Крим є Конституція України, закони України, Конституція Автономної Республіки Крим (частина перша статті 2); громадяни України, які постійно проживають в Автономній Республіці Крим, беруть участь, зокрема шляхом референдумів, через органи влади Автономної Республіки Крим, у вирішенні питань, віднесених до відання Автономної Республіки Крим; ніхто не має права використовувати владні повноваження на порушення Конституції України, законів України, Конституції Автономної Республіки Крим (частини перша і п’ята статті 6); Автономна Республіка Крим має право вступати у відносини з органами влади інших держав та їх регіонів, з міжнародними організаціями у межах своїх повноважень у галузі економіки, науки, освіти, охорони навколишнього природного середовища і природокористування, у соціально-культурній сфері, здійснюючи такі повноваження у рамках загальнодержавної зовнішньої та внутрішньої політики України (частина третя статті 18), а також Закону України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим», згідно з яким нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції і законам України, приймаються, зокрема, відповідно до Конституції і законів України та на їх виконання (частина дев’ята статті 10).
Діючи у спосіб, що суперечить зазначеним положенням Конституції та законів України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим порушила і норми частин другої і третьої статті 8Основного Закону України, за якими Конституція України має найвищу юридичну силу, нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, норми Конституції України є нормами прямої дії; норми частини другої статті 19 Конституції України, якою закріплено обов’язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; норми частини другої статті 135 Конституції України, яка встановлює, що нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції і законам України та приймаються, зокрема, відповідно до Конституції України.
Ураховуючи викладене та відповідно до частини другої статті 137, статті 112 Конституції України постановляю:
1. Зупинити дію Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 11 березня 2014 року № 1727-6/14 «Про Декларацію про незалежність Автономної Республіки Крим і міста Севастополя» як такої, що не відповідає Конституції та законам України.
2. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Виконуючий обов’язки
Президента України,
Голова Верховної Ради
України
О.ТУРЧИНОВ
м. Київ
14 березня 2014 року
№ 296/2014
Источник: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/296/2014
Дата публикации на источнике: 14.03.2014
563-14-03-2014
Уважаемые дамы и господа,
Провели интенсивный переговорный день с Госсекретарем США Дж.Керри. Подробно рассмотрели ситуацию на Украине. У нас и американских партнеров эта ситуация вызывает тревогу. Изложили нашу хорошо известную позицию о происходящем, причинах и мерах, которые должны предприниматься международным сообществом для того, чтобы помочь начать инклюзивный национальный диалог. Он должен быть нацелен на преодоление глубокого раскола общества и проведение конституционной реформы, учитывающей, по нашему убеждению, интересы всех регионов Украины.
С нашей стороны была выражена глубокая озабоченность в связи с тем, что не принимаются необходимые меры для обеспечения правопорядка, эффективные действия по пресечению противоправной активности радикалов, которые продолжают устраивать провокации, в том числе вооруженные, с применением насилия, и пытаются все больше влиять на происходящее в стране. Привлекли внимание и к совершенно очевидному невыполнению положений соглашения от 21 февраля, таких как сдача незаконного оружия, освобождение незаконно захваченных зданий, улиц и площадей. Американские партнеры заверили, что они так же считают необходимым навести порядок в этих вопросах. Согласны они и в том, что конституционная реформа, которая обеспечивала бы преодоление раскола в обществе, весьма важна.
Вместе с тем в том, что касается практических мер, которые могли бы предпринять зарубежные партнеры Украины, у нас нет общего видения ситуации. Расхождения сохраняются. Но разговор был, безусловно, полезен для того, чтобы лучше понять, насколько мы друг друга в этой ситуации понимаем в общем контексте широкого спектра вопросов, обсуждаемых в рамках российско-американских отношений. С этой точки зрения, переговоры были полезны.
Обсуждался, конечно, и Крым. Подтвердили нашу позицию, неоднократно изложенную Президентом России В.В.Путиным, о том, что мы будем уважать волеизъявление крымского народа в ходе предстоящего 16 марта референдума.
Вопрос: Согласится ли Российская Федерация на создание контактной группы с участием России, США и европейских государств, а также на направление миссии ОБСЕ на Украину?
С.В.Лавров: Я уже имел возможность комментировать эту тему. Контактная группа в том виде, который предлагается сейчас нашими западными партнерами, подразумевает, что целью этого многостороннего процесса должно быть содействие прямому диалогу между Украиной и Российской Федерацией. Нам кажется, что это откровенная подмена понятий, потому что кризис возник не по вине России. Мы многократно предупреждали, прежде всего, наших европейских партнеров о том, что нельзя ставить Украину перед ложным выбором, как это было сделано в момент подготовки к подписанию соглашения об ассоциации и зоне свободной торговли между этой страной и ЕС. Известно, как весь этот процесс начинался, когда Президент Украины В.Ф.Янукович заявил о своем решении отложить процедуру, что говорили мы и как предостерегали от поощрения незаконных неконституционных выступлений, тем более, опирающихся на незаконные вооруженные формирования.
Международное сообщество (если оно ответственно подходит к судьбе Украины и украинского народа) должно, прежде всего, настоятельно призвать немедленно начать процесс конституционной реформы. Верховная Рада вполне может инициировать такой процесс, пригласив к участию все без исключения регионы и обеспечив их равноправное место за столом переговоров.
У России есть предложение, которое было передано западным партнерам еще неделю назад. Сможем позднее ознакомить СМИ с тем, как нам видится процесс международной поддержки. Повторю, главное в том, что нам не нужна никакая международная структура для того, чтобы рассматривать российско-украинские отношения, поскольку они не прерывались. После произошедшего в Киеве, когда от власти был отстранен законно избранный президент, у нас возникли некоторые сложности. Но Президент России В.В.Путин поручил членам Правительства Российской Федерации работать для решения повседневных вопросов со своими партнерами в нынешнем руководстве Украины: это министры энергетики, экономики и другие отраслевые министры. Не прекращались контакты и по линии министерств иностранных дел. Поэтому все вопросы, которые хотят ставить перед нами украинские коллеги, нужно ставить напрямую.
Упомяну в этой связи, что украинская сторона, являющаяся сейчас председателем СНГ, в эти дни предложила провести СМИД СНГ в Киеве. Мы высказались за то, чтобы в соответствии с правилами процедуры СНГ организовать для начала заседание заместителей министров иностранных дел и провести его в штаб-квартире СНГ в Минске. К сожалению, украинские коллеги от этого отказались.
От диалога мы не уходим. Роль международного сообщества заключается в том, чтобы побудить всех украинцев начать диалог по конституционной реформе при понимании, что долгое бездействие и длительное поощрение движения руководителей Украины в направлении, в котором они двигались, обусловило решение Верховного совета Крыма о проведении референдума, результаты которого мы обязались уважать.
Вопрос: Готовы ли российские вооруженные силы войти на территорию Восточной Украины? Наблюдается значительное усиление ВС на российско-украинской границе. МИД России дал понять, что Россия готова взять граждан Украины под защиту в свете произошедших прошлой ночью в Донецке событий.
С.ВЛавров: Произошедшее в Донецке уже стало предметом комментария со стороны МИД России, и с этим текстом можно ознакомиться. То, что произошло, возмутительно. Вооруженные люди, боевики прибыли в Донецк из других регионов и начали разбираться с участниками мирной демонстрации, высказывающими претензии к руководству в Киеве.
Российская Федерация не имеет и не может иметь никаких планов вторжения в юго-восточный регион Украины. Исходим из того, что права русских, венгров, болгар, как и, собственно, украинцев должны быть защищены. То, что в Крыму пока всеми отмечается отсутствие каких-либо серьезных правонарушений, обусловлено именно принятием дополнительных мер: народные дружины самообороны были полны решимости не допустить повторения того, что произошло на Майдане, где продолжает оставаться палаточный лагерь – и это в центре европейского города!
У нас нет никаких планов не обеспечивать транспарентность того, что мы делаем. Приведу пример: на днях украинская сторона в рамках Договора об открытом небе попросила задействовать чрезвычайную процедуру – провести срочный облет российских территорий, на которых проводились военные учения. Такое разрешение было сразу же получено.
Вопрос: Почему некоторые западные страны признают право на самоопределение, например, жителей Косово и в то же время отказывают в этом народу Крыма? Что Ваши западные коллеги отвечают на этот вопрос?
С.В.Лавров: Эту тему мы, безусловно, обсуждаем. Отвечают в основном, что каждый случай – особый. Вот и все. Убежден, что если Косово – особый случай, то Крым – не менее особый.
Вопрос: Поднимал ли Госсекретарь Дж.Керри вопрос санкций, угрожал ли их вводом? Каково Ваше мнение относительно перспективы ввода санкций, в том числе торговых, против России?
С.В.Лавров: Госсекретарь Дж.Керри не выдвигал никаких угроз в адрес России. Что касается перспектив санкций, то мы живем в информационном пространстве: читаем, слышим и знаем, что обсуждается в Вашингтоне и Европе. Смею заверить, что наши партнеры тоже понимают, что санкции – это контрпродуктивный инструмент. Если в западных столицах будет принято такое решение, значит, это будет их решение. То, что оно не будет способствовать взаимным интересам, бизнеса и в целом развития нашего партнерства – это факт.
В политике гадать бессмысленно, и сослагательных наклонений не бывает.
Вопрос: После предстоящего в воскресенье референдума ожидаете ли Вы, что Крым станет независимым или частью Российской Федерации? В случае второго сценария, не станет ли это неприемлемой аннексией? Как министр иностранных дел не обеспокоены ли Вы, что это приведет к долгосрочному значительному ухудшению отношений между Россией и Западом?
С.В.Лавров: Относительно референдума, который состоится в Крыму в воскресенье, устами Президента России В.В.Путина мы сказали, что будем уважать выбор крымских народов. Свое отношение к его результатам мы выскажем после того, как они станут известны. Крымский парламент уже принял декларацию, в которой заявил о независимости и выразил надежду, что крымчане подтвердят это на референдуме. Далее спекулировать бессмысленно. Нужно дождаться результатов. По поводу заявления наших западных партнеров о неприемлемости этого шага я уже высказался. Исходим из того, что право народов на самоопределение никто не отменял. Это одна из целей Устава ООН. Случаев, когда народ самоопределялся, немало, в том числе за период новейшей истории.
Приведу один пример. Все говорят про Косово, но есть еще такое государство, как Коморские острова, где в конце прошлого века проходил референдум по вопросу о независимости от Франции. Один из островов высказался против. По этой причине Франция настояла на пересчете голосов таким образом, чтобы учитывалось не общее количество проголосовавших жителей коморских островов в целом, а каждого острова в отдельности. На этом основании остров Майота остался в составе Франции сначала как колониальная территория, а в последствии был включен в состав Французской Республики в качестве какого-то по номеру департамента. Была это аннексия или самоопределение, я не знаю. ООН и ЕС не признали такого решения Франции, но Евросоюз спокойно с этим живет.
Что касается реакции наших западных партнеров, повторю, это будет их решение. Президент России В.В.Путин находится в постоянном контакте с Президентом США Б.Обамой, Канцлером Германии А.Меркель, Премьер-министром Великобритании Д.Кэмероном, Президентом Ф.Олландом и другими лидерами стран Запада, а также Председателем КНР Си Цзиньпином, Премьер-министром Турции Р.-Т.Эрдоганом. Я провожу повседневные телефонные разговоры и личные встречи со своими коллегами. Свою позицию мы не скрываем, обсуждаем ее, не уходим от вопросов, которые нам задают. Главное – обсуждать все это по-честному.
Вопрос: Думаете ли Вы, что потерян последний шанс на окончательное политическое и дипломатическое решение этого кризиса, поскольку в воскресенье состоится референдум, а на понедельник назначена встреча министров иностранных дел стран ЕС для обсуждения, как они это назвали, «ряда серьезных» мер против России?
С.В.Лавров: Не могу ответить на этот вопрос. Мы никогда не уходим от сотрудничества в дипломатических форматах. Если партнеры не хотят этого, заставить их мы не можем. Надеюсь, они осознают (и мы ощущаем это в частных беседах), что это случай, который не может рассматриваться изолированно от истории. Независимо от того, есть или нет прецеденты в международном праве (а они есть), ответственно заявляю: все понимают, что значит Крым для России и что значит он несоизмеримо больше, чем Коморы для Франции или Фолкленды для Великобритании.
14 марта 2014 года
Источник: http://www.mid.ru/bdomp/brp_4.nsf/2fee282eb6df40e643256999005e6e8c/14bc9871c2eaf96d44257c9b006134f8!OpenDocument
Дата публикации на источнике: 14.03.2014
Официальное обращение Секретаря Ялтинского городского совета.
Уважаемые жители Южнобережья!
В канун предстоящего общекрымского референдума каждый из нас волнуется о судьбе региона, о будущем своих родных и близких.
Благодаря разумной политике крымского правительства, полуостров сегодня не только сохранил мир и стабильность, но и готов сделать серьезный шаг к социально-экономическому развитию и долгожданному восстановлению исторической справедливости. Перед крымчанами, на мой взгляд, очевидный выбор, продиктованный любовью к полуострову и тревогой за дальнейшее благополучие нашего региона: объединение с крупнейшей державой мира – Российской Федерацией.
Гарантии, с которыми мы вступаем в этот союз, отвечают важнейшим требованиям крымчан и непосредственно ялтинцев, для которых в числе главных приоритетов, помимо социальной стабильности, успешное развитие курорта.
Я уверен, что сегодня каждый из нас готов проявить свою гражданскую позицию – прийти 16 марта на избирательные участки и сделать важный выбор, продиктованный не только сердцем, но и самой жизнью. Крым – за стабильность, процветание и мир. Крым – с Россией. Призываю вас отдать свои голоса за первый пункт в бюллетене для голосования!
Секретарь Ялтинского горсовета
Сергей Карнаух.
Источник: http://www.0654.com.ua/article/494891
Дата публикации на источнике: 14.03.2014