19 березня 2014
Президентові Альянсу европейських національних рухів, пану Бруно Голнішу

Пане Голніше,

Ми з розчаруванням та подивом виявили позицію на офіційному сайті Альянсу европейських національних рухів за назвою «Україна – Офіційна заява» (http://aemn.eu/2014/03/05/ukraine-official-statement/). Хоча вона і адресується політичним силам Великобританії, ми не можемо не висловити своїх думок в тій частині заяви, що стосується України та українських націоналістів.

Як ви можете знати, президент Путін неодноразово давав розуміти (в очевидний та неочевидний спосіб), що вважає руйнування Совєцького Союзу найбільшою катастрофою минулого століття. Окрім того, пан Путін дозволяв собі висловлювання, що ставлять під сумнів легітимність існування України як окремої держави. З огляду на це та враховуючи критичні ризики, що постали сьогодні для існування нашої державности, ми розглядаємо вашу позицію, як однобоку та таку, що абсолютно не визнає можливости існування українського національного інтересу.

У викладі своєї позиції ви серйозно переймаєтеся зростанням ліберальних сил Заходу у Східній Европі і вбачаєте нашу співпрацю з такими силами як загрозу через подальше поширення глобалізму. Водночас скидається на те, що ви зовсім не враховуєте загроз усім країнам Західної Європи від зростання войовничости та імперських амбіцій Росії. Загроз, через які потерпали усі центральноеропейські країни, коли пригнічувалися національні рухи та культури, коли найбільш активні члени суспільства зазнавали жорстоких репресій аж до вбивств. З цього складається враження, що ви переймаєтеся імперськими інтересами Росії більшою мірою, аніж стратегічними інтересами ваших власних держав.

Доводимо до вашого відома, що згідно з нормами Будапештського меморандуму, Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки з боку США, Великобританії та Росії. Тому в час, коли Росія грубо порушила свої зобов’язання перед Україною, залучення США та Великобританії до процесу врегулювання ситуації навколо України є не лише доцільним, але і таким, що випливає з їхніх міжнародно-правових та моральних зобов’язань.

Тому сьогоднішні дії і співпраця українських націоналістів є свідомими і продиктовані не стільки прагненням догодити Заходу, як природним переслідуванням наших національних стратегічних інтересів.

Ми також не сприймаємо закидів щодо наших зустрічей із політичними лідерами Польщі. Адже сьогодні українці мають шукати історичного примирення з поляками на основі діалогу, взаєморозуміння та чіткого усвідомлення спільности стратегічних цілей у регіоні.

Те ж саме стосується контактів із представниками будь-яких инших країн та націй! Говорячи про Крим, ви зазначаєте, що він є цариною російських інтересів. Просимо вас розуміти, що територія Кримського півостріву є частиною України і він є в першу чергу інтересом української держави! Окрім того, в Криму проживають далеко не лише росіяни. Близько чверті населення складають українці, а також фактично 12% – кримські татари, пращури яких були сотнями тисяч депортовані з історичної батьківщини сталінським режимом.

«Нехтування правами етнічних росіян в Україні», яке ви сприймаєте, як даність і як достатню причину російської агресії є не чим иншим, як дезінформацією. В Україні немає серйозних підстав говорити про утиски російської мови. Особливо це стосується ситуації на кримському півострові, де з 1998 року діє конституція Автономної Республіки Крим, яка визначає, що «В Автономній Республіці Крим російська мова як мова більшості населення і прийнятна для міжнаціонального спілкування використовується в усіх сферах суспільного життя». Таким чином, твердження про порушення прав російськомовних жителів є нісенітницею. Достатньо сказати, що, попри те, що чверть населення півострова є етнічними українцями, кількість україномовних шкіл у Криму складає лише 1,3%.

Таким чином жодного легітимного виправдання воєнній агресії Росії на території нашої держави не існує! А надумані гасла щодо «захисту співвітчизників» є не чим иншим, як копіюванням гітлерівських імперських методів захоплення територій поруч з аншлюсом Австрії або захопленням Судетської области 1938 року. Дії Російської Федерації в Криму повністю випадають із правового поля України, міждержавних угод між Україною та Росією, норм міжнародного права. Ми вже не говоримо про систематичне втручання Росії у внутрішні справи України та нав’язування нам чужорідних систем державного устрою та управління, що порушує статтю 2 Статуту ООН.

Ми вражені, що в ході формування своєї позиції стосовно України ви не знайшли можливости увійти в контакт з українськими націоналістами і не зробили спроби зрозуміти наші позиції та точки зору.

На майбутнє Всеукраїнське об’єданння «Свобода» буде відкрите до співпраці з тими силами, що підтримують ідею Европи вільних націй і готові до координації дій та зусиль задля забезпечення та захисту національних інтересів усіх сторін.

Олег Панькевич,
заступник Голови Всеукраїнського об’єднання «Свобода» 

Источник: http://www.svoboda.org.ua/dokumenty/zvernennya/048884/
Дата публикации на источнике: 19.03.2014