Теза «треба негайно, до референдуму в Криму» вирішити питання статусу російської мови, як другої державної, щоб вибити з-під ніг сепаратистів і провокаторів ґрунт, — наскрізь облудна.
По-перше, статус державної мови закріплено в Конституції. Внести зміни до Конституції України до 16 березня неможливо.
По-друге, в Криму відключені українські ЗМІ. Тому навіть поширити цю інформацію серед тих, кого це нібито лякає чи тривожить, неможливо. Навіть якби така можливість існувала — 5 днів це недостатній термін для поширення інформації та усвідомлення її громадською думкою.
По-третє, відповідно до відомих мені соцопитувань питання мов не належить навіть до 10 найпріоритетніших питань, що турбують українських громадян.
І останнє. По суті. Рік тому я був переконаний, що це питання не може бути темою для компромісів. Тепер я так не думаю. При чому переконали мене в цьому не мої російськомовні друзі з Криму, Донецька, Одеси чи Харкова, а Ірина Фаріон та деякі інші її однопартійці. Просто коли якась теза агресивно безапеляційно нав’язується, як безальтернативна думка, то будь-яка притомна людина починає сумніватися і замислюватися над питанням, а чому, власне б, і ні?
Це можна зробити. Але дещо інакше. «Розв’язання мовного питання» в спосіб поспішного надання якогось юридичного статусу винятково російській мові стало б марнування хорошої нагоди серйозно подумати над проблемою та вирішення цього питання за рахунок інших мов.
Російська мова, цілком вірогідно, заслуговує на окремий статус. Але при цьому повинні бути вирішені два інших питання: надання гарантій розвитку і функціонування українській мові (як такій, що формує державну ідентичність) та надання фінансових та юридичних гарантій мовам недержавних народів (передовсім кримсько-татарській, гагаузській та іншим).
Вирішувати це питання необхідно без поспіху, прив’язки до таких сумнівних нагод, як незаконні референдуми чи будь-які інші політичні події. Це має бути елемент конституційного процесу та ширшої державної етнополітики.
Источник: http://glavcom.ua/articles/18178.html
Дата публикации на источнике: 13.03.2014
Автор: Богдан Яременко