На початку 90-х тоді ще за старої Конституції Криму, яка дозволяла обирати главу півострова, президент Криму Юрій Мєшков закликав земляків до референдуму про самовизначення. За це згодом і поплатився, переховуючись у Росії з ярликом «сепаратист». Нинішні депутати Криму через 20 років вирішили повторити цей «подвиг». На тлі загострення політичної кризи і заяв про федералізацію, які лунають з боку східних регіонів України, кримські депутати заявили, що «їх голос не чують» й приготувалися змінювати Конституцію задля розширення повноважень. Окрім того, вони обіцяють організувати референдум…

Хто розігрує карту змін

Ініціатива внести зміни до Конституції Криму прозвучала 4 лютого на засіданні Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Цю ідею озвучив депутат АРК від найчисельнішої фракції Регіони Криму Володимир Кличніков. Задля того, щоб пришвидшити процес, він закликав уже на наступну сесію винести три питання: про робочу групу щодо внесень змін до Конституцію; про всекримський референдум щодо статусу півострова; а також звернення до держдуми РФ з проханням гарантувати збереження кримської автономії. Заперечень у залі не було. Це не дивно, адже 90% місць у Раді займають представники фракції Регіони Криму.

Як стало відомо «Главкому», за згоди президії вже після засідання була створена робоча група, яка готує проект змін до Конституцію АРК на відкриття чергової сесії 19 лютого.

Кримські депутати мають намір звернутися до Верховної Ради України з проханням скасувати у конституції АРК так звану «поправку Зайця», яка була внесена до Основного закону півострова майже 6 років тому. Ця поправка прямо вказує, що Конституція АРК підпорядковується Конституції України. А це, на думку кримських депутатів, не відповідає закону і обмежує права кримчан. «Закони України користуються більшим пріоритетом, ніж Конституція Криму, затверджена також законами України. Тобто повний нонсенс. Одні закони України мають пріоритет над іншими», — поскаржився Кличніков «Главкому».

Місцеві політики переконують своїх виборців, що підпорядкування Конституції Криму українській змушує півострів перераховувати значну кількість заробітків до Державного бюджету України. Однак, замовчують той факт, що дотації з Державного бюджету значно більші, ніж відрахування до «центру». Наприклад, минулого року, як свідчать дані Державної податкової служба АРК, Крим до державного бюджету перерахував 1,94 млрд. грн, натомість отримав з держбюджету 5,72 млрд грн, тобто майже утричі більше. Не в останню чергу завдяки такій допомозі бюджет АРК на 2014 рік не є збитковим, і становить, як свідчить постанова «Про бюджет АРК на 2014 рік», близько 5,4 млрд грн.

У Основному законі республіки ідеться, що «фінансова самостійність АРК гарантується закріпленими законами України за дохідною частиною бюджету АРК…», однак вона передбачає лише розпорядженнями коштів, що залишаться в республіці після всіх відрахувань. Вимога фінансової незалежності не нова і не унікальна для Криму. З подібними ініціативами виступають ініціатори федералізації України у східних областях нашої держави. На їх думку, саме зміна державного устрою дозволить залишати податки в конкретних областях і цілих регіонах, а не перераховувати їх до Києва. Як кажуть юристи, за нинішнього законодавства і в умовах унітарності України ідея фінансової незалежності, так само як і законодавчої ініціативи конкретних регіонів є неможливою. Автономна Республіка Крим – не виключення. «АРК – це адміністративна, а не політична автономія, це не суб’єкт федерації. Це регіональне самоврядування», — підкреслює юрист-конституціоналіст, колишній народний депутат України Юрій Ключковський.

Зміна Конституції як крок для самостійності 

Та не тільки в грошах полягають інтереси кримських депутатів. Найбільш цікавою виглядає вимога народних обранців півострова провести всекримський референдум. Однак, судячи з пунктів, які згодом планується винести на голосування, у результати опитування закладається міна сповільненої дії, здатна поставити під сумнів цілісність України.

За словами «регіонала» Кличнікова, в питаннях референдуму слід врахувати досвід… Гагаузької автономії Молдови, у якій зовсім недавно відбувся референдум щодо її можливого статусу в разі втрати Молдовою незалежності. Моделюючи ситуацію на Україну, політик таким чином натякає, що в разі втрати Україною суверенітету Крим зможе обирати, до кого приєднатися, або стати самостійною державою. За словами Кличнікова, запитання кримського референдуму можуть виглядати наступним чином:

— Чи підтримуєте ви інтеграцію з Митним Союзом (Євразійським Союзом)?

— Чи підтримуєте ви інтеграцію з ЄС?

— Чи підтримуєте ви те, що в разі втрати Україною суверенітету, мешканці АРК отримають право самостійно визначатися зі статусом півострова.

«Це поки думки вголос. Але те, що подібні питання із зовнішнього курсу будуть виноситися, питання куди нам йти… будуть, без сумніву», — зазначив Кличніков. Заради справедливості слід зазначити, що у п.3 Статті 18 Конституції Криму ідеться про те, що у веденні АРК є «участь у формуванні і здійсненні основних принципів внутрішньополітичної, зовнішньоекономічної і зовнішньополітичної діяльності України з питань, які стосуються АРК». В наступному пункті ідеться про те, що у віданні АРК перебуває і «вирішення питань адміністративно-територіального устрою АРК, віднесених законодавством України до відання Автономної Республіки Крим». Між тим, законодавством України не передбачена можливість відторгнення якихось регіонів, навіть після відповідних референдумів. Більше того, сам референдум провести у Криму найближчим часом навряд чи вдасться. Незважаючи на цілковите право на нього, яке гарантує Основний закон півострова, Верховна рада України поки що не ухвалила закон про місцеві референдуми. Єдиний нормативний акт, який стосується проведення референдумів в Україні — це Закон України Про всеукраїнський референдум, який не можна застосувати в якійсь конкретній області, чи в Криму.

Намір організувати референдум поєднується з третьою ініціативою кримських депутатів, а саме звернення до Державної Думи РФ за захистом автономного статусу півострова. «Ми просто зобов’язані звернутися до Російської Федерації з урахуванням того, що Крим – це російська автономія, за національністю, за культурою і мовою», — заявив Сергій Цеков, обраний до кримського парламенту від партії «Русское единство».

Кримські політики, граючись у сепаратизм, схоже, вирішили покарати опонентів влади в Західних областях України, де були засновані Народні ради, які попсували життя облрадам та призначеним президентом губернаторам. Але якщо західноукраїнські політики і громадські діячі пояснюють свої дії вимогою людей про зміну влади, які виражаються в масових протестах, то в Криму депутати підняли «нафталінову проблему» Конституційних змін, якою граються на півострові з часу ухвалення Основного закону АРК у 1998 році. А нещодавня заява парламентської фракції ВО Свобода про намір скасувати автономний статус півострова стала хорошим приводом для кримських політиків «оживити» сумнівну проблему і підігріти інтерес у радикально налаштованого, але дещо розчарованого Януковичем, проросійського електорату.

Цікаво, що Державна Дума Російської Федерації поки жодним чином не відреагувала на заяви кримських депутатів. «Я вперше чую про цю заяву (про намір звернутися до Держдуми РФ – «Главком»). Будемо чекати на те, що буде до нас надходити. Якщо буде в паперовому вигляді це звернення надходити – розглянемо», — заявив в коментарі «Главкому» заступник голови Комітету Держдуми РФ у справах СНД, євразійської інтеграції і зв’язках із співвітчизниками Олег Лебедєв. За його словами, якась реакція з боку Держдуми буде можливою після ознайомлення з текстом документу, якщо такий надійде.

У Києві сепаратистські заяви кримських політиків засудили представники опозиції. Серед них народні депутати Едуард Леонов («Свобода»), Микола Томенко та Іван Стойко («Батьківщина»), а також екс-прем’єр Криму, «ударівець» Сергій Куніцин. Вони закликали СБУ відреагувати на сепаратистські заклики на півострові. Солідарність з колегами у верховній Раді висловили і політики в західних областях. Так, секретар Львівської міської ради Василь Павлюк 6 лютого запропонував депутатам проголосувати за звернення до СБУ щодо сепаратистських закликів керівництва Криму. У політиків з позиції є побоювання, що при бажанні Кремль може розіграти на півострові південноосетинський сценарій.

Очевидно, що такий сценарій насторожив і владу. 9 лютого стало відомо, що Служба безпеки таки відкрила карну справ за фактом замаху на територіальну цілісність держави. За інформацією начальника головного слідчого управління СБУ Максима Ленко, справа відкрита за поданням Івана Стойка. Той звернувся в СБУ після того, як на засіданні президії Верховної ради Криму два члени парламенту заявили, що необхідно почати підготовку до внесення змін до Конституції Криму і України, а також звернутися до керівництва Росії з проханням захистити автономний статус Криму і права його населення.

Диму більше, ніж вогню

А тим часом поки кримські депутати займаються робочою групою, яка готуватиме зміни до Конституції та звертаються до Росії за допомогою, їхні парламентські соратники по Партії регіонів заявляють про готовність допомагати лобіювати «сепаратистське питання» у стінах Верховної Ради. Днями в Інтернеті з’явилася фотографія з SMS-листування народного депутата України від Криму Віталіни Дзос з Головою Верховної Ради АРК Володимиром Константиновим. В повідомленні Віталіна Олексіївна висловила готовність «діяти» у відповідь на обвинувачення парламентських опозиціонерів в сепаратизмі. «Володимир Андрійович. На Крим «накатує» опозиція. Чекаю на вказівки від вас, готова до виступів», — написала вона.

Подібна координація дій кримських і київських провладних депутатів не дивує. Логіка в такому нагнітання ситуації є. З одного боку, постійні заклики до федералізації, зміни до Конституції, чи референдуму, як у Криму, покликані показати опозиції, що заворушення в Києві чи на Заході країни розхитують ситуацію по всій країни, а це загрожує розколом, зокрема відділеням Криму. З іншого боку, така дестабілізація вигідна Росії. Маргіналізовані проросійські сили на Півдні України несподівано отримали новий імпульс для своєї діяльності.

«Кожна з політичних сил, регіональних, чи громадських об’єднань (на півострові – «Главком») може використовувати ситуацію, що склалася, у своїх власних тактичних політичних інтересів у даний момент», — зауважив в коментарі «Главкому» політолог, заступник генерального директора Центру ім. Разумкова Юрій Якименко.

Але в такій ситуації, Янукович може втратити реальний вплив на кримських регіоналів. Якщо Кремль подасть відповідний сигнал, кримські політики можуть дозволити собі піти у «вільне плавання»,

Так чи інакше, продовження нагнітання ситуації в тому числі в Криму виглядає небезпечним. Можна припустити, що дестабілізація в цьому регіоні поки що не потрібна персонально Володимиру Путіну через увагу світу до Олімпіади в Сочі. Але такий стан справ тимчасовий. «Сочі – це подія з локальними наслідками. А Україна – це стратегічне питання. З питаннями тактики Росія ніколи не забуватиме про стратегію», — нагадує Якименко.

Источник: http://glavcom.ua/articles/17398.html
Дата публикации на источнике: 10.02.2014
Автор: Михайло Глуховский.